Бізнес під час війни. Чому не варто відмовлятися від безготівкових платежів

У перші дні російського вторгнення чимало бізнесів – магазини, АЗС, сфера послуг тощо – відмовлялись приймати оплату картками, а населення стало у черги до банкоматів.  

"Як і на військовому фронті, ми витримали найважчий удар на економічному та фінансовому фронтах," – сказав міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні Ради ЄС з економічних і фінансових питань. В НБУ також наголосили, що фінансова система "пройшла краш-тест".  

І справді, попри повномасштабне вторгнення Росії та готівкову паніку в перші тижні, уряд виконує свої соціальні зобов’язання, а українські банки продовжують працювати — кредитують посівну (і не тільки), сплачують податки наперед, а також забезпечують стабільну роботу системи електронних платежів. Завдяки останньому розрахуватись картою ми можемо так само як і до війни. 

Як фінансова паніка українців швидко вщухла та у чому вигода для бізнесу від прийому безготівкових розрахунків під час війни – в партнерському матеріалі LIGA.net та ПУМБ. 

Скорочення і повернення транзакцій

"У перші дні та тижні війни попит на готівку та готівкові розрахунки значно зріс. Це пояснювалося як спадом ділової активності, особливо у зоні активних бойових дій, так і психологічними чинниками", – кажуть в Національному банку у відповідь на запит LIGA.net. 

Зокрема, як розповідають у ПУМБ, в банку в перші дні війни кількість POS-терміналів з транзакціями суттєво скоротилася.

Через паніку населення регулятор обмежив зняття готівки до 30 000 грн на день (пізніше підвищив ліміт до 100 000 грн).   

Але зараз ситуація стабілізувалася, запевняють в НБУ, – співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків поступово повертається до довоєнного рівня. Банківська система стабільна, понад 70% відділень по країні працюють, а де нема бойових дій – працюють майже всі. У ПУМБ також зазначають, що поступове  відновлення безготівкових транзакцій розпочалося вже з середини березня.

З першого дня військової агресії державні органи влади, НБУ та банки закликали не відмовлятися від використання безготівкових інструментів розрахунку, як найбільш безпечного та ефективного інструменту. 

Аби підтримати та заспокоїти бізнес, у ПУМБ почали вести комунікацію з клієнтами з першого ж дня війни. 

"Перше – ми мали запевнити клієнта у безпечності проведення розрахунків та у вільному доступі до власних коштів, отриманих як виручка при здійснені безготівкових розрахунків. Наступним кроком було підтримати бізнес через відміну всіх комісій за еквайрингові послуги. Тож з початку березня по квітень обслуговування по торговому еквайрингу стало повністю безкоштовним", – розповідає Костянтин Мельник, начальник відділу торгового еквайрингу ПУМБ.

"Ключовим було – не втрачати контакт з клієнтами, які тимчасово відмовилися від приймання оплати через POS-термінали. Для зв’язку використовували інтернет-банкінг, месенджери, задіювали також клієнтських менеджерів, які активно консультували своїх клієнтів та допомагали повернутися в безготівкові розрахунки. Результат не забарився – ми почали фіксувати зростання кількості POS-терміналів через які здійснюються розрахунки", – додає Костянтин Мельник.

Cashless без обмежень  

В НБУ наголошують – Система електронних платежів (СЕП) з першого дня війни працює у звичайному режимі, жодних змін немає: "Час проходження платежу від банка-відправника до банка-отримувача через СЕП у файловому режимі в середньому складає не більше 20 хвилин, а режимі реального часу – миттєво". 

Тож для розрахунків, як і раніше, безготівкові операції залишились зручним, швидким  та, головне, безпечним способом оплати. І українці очікують від бізнесу такої можливості. Тому влада вживає заходи аби стимулювати підприємців повернути безготівкові розрахунки. 

Податкова навіть відкрила гарячу лінію, куди можна поскаржитись на відмову розплатитись карткою. Штраф за таке порушення – 1700-3400 грн. Вже 18 березня голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев заявив, що подібних відмов з боку бізнесу стає дедалі менше.  

Як розповів Гетманцев у коментарі LIGA.net, з 1 до 15 квітня на гарячу лінію ДПС та на спеціальній бот у Telegram надійшло 500 скарг на бізнес, що не приймає безготівкову оплату.  

Про небажання українців тримати на руках велику кількість готівки каже й те, що вони повертають свої гроші до банків. Так, обсяг коштів клієнтів в усіх валютах збільшився на майже 50 млрд грн у порівнянні з початком військових дій, гривневі вклади населення за цей період зросли на 20%, йдеться у відповіді НБУ на запит LIGA.net. 

Якщо на початку війни готівки в обігу стало більше, з другої половини березня розпочалося її вилучення. У підсумку за березень готівка в обігу зросла лише на 2,8% (або на 18,7 млрд грн), розповіли в Нацбанку.  

Бізнес має бути готовим до того, що населення все частіше розраховуватиметься без готівки. І банки теж намагаються стимулювати підприємців використовувати безготівкові розрахунки.

Так, бізнес, як і в мирний час, має можливість встановити POS-термінали. ПУМБ пропонує замовити та підключити POS-термінали нинішнім та новим клієнтам майже по всій території України, де не ведуться активні бойові дії. 

Чи безпечно розраховувати лише на кешлес?   

Для держави нормальне функціонування системи електронних платежів має велике значення, наголосив голова Нацбанку Кирило Шевченко у нещодавньому інтерв’ю: "У нас могла припинити працювати карткова інфраструктура, безготівкові платежі могли зупинитися, населення штурмувало би банки". 

Зараз є всі підстави вважати, що банківській системі вистачить міцності у нинішніх умовах, кажуть в регуляторі. 

"Банки мають достатній запас ліквідних активів для виконання зобов'язань перед клієнтами", – йдеться у відповіді НБУ на наш запит.  

Також Нацбанк не виводить банки з ринку за порушення нормативів і здійснює підтримку їхньої ліквідності через рефінансування, нагадує фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків у розмові з LIGA.net. 

"За рахунок цього обсяг гривні на коррахунках комерційних банків в НБУ та на депозитних сертифікатах складає понад 200 млрд грн. Цей показник співмірний з минулим роком. Іншими словами, гривневі платежі проходитимуть успішно, гроші є", – зазначає він. 

Сам Демків вважає, що російське вторгнення показало: подушка безпеки у вигляді готівки має бути, хоч платіжна інфраструктура і працює без проблем. Водночас він радить не ризикувати великими сумами.  

"Я би застеріг від зняття великих сум готівки з міркувань безпеки. В умовах переміщення великої кількості людей подалі від бойових дій, їх возити з собою може бути небезпечно. Те саме стосується й бізнесу (тобто не варто ризикувати – Ред.)", – каже аналітик ICU. 

У ПУМБ також додають: кешлес для бізнесу більш доцільний економічно, адже він допомагає не втрачати клієнтів, які не мають можливості розрахуватися готівкою. 

А що ще пропонують банки?  

Крім підтримки системи електронних платежів, в Україні навіть у воєнний час з’являються банки, які швидко розробляють та впроваджують додаткові рішення для спрощення розрахунків. 

Наприклад, ПУМБ пропонує сервіс SMART ОП!ЛАТА для прийому безготівкових розрахунків у торговельних точках. Завдяки йому отримати оплату підприємці можуть у декілька кліків, згенерувавши QR-код у своєму смартфоні, а покупець – сплатити за допомогою Apple або Google Pay. 

Сервіс стане особливо у нагоді для підприємців та юридичних осіб, чия діяльність пов’язана з роздрібною, оптовою торгівлею, а також наданням сервісних послуг. Незалежно від географії бізнесу розумний сервіс дозволить швидко приймати безготівкові розрахунки навіть у тих регіонах України, що зазнали впливу ворожої агресії.

Попри війну, банківський сектор країни гідно тримає фінансовий фронт та продовжує працювати аби українці мали доступ до необхідних послуг.

Розраховуючись картою та приймаючи безготівкові платежі клієнти та бізнес роблять свій внесок у наближення перемоги, наповнюючи державний бюджет та пожвавлюючи українську економіку. Завдяки ним зокрема держава має кошти на вирішення нагальних питань. Як наголосив прем’єр Денис Шмигаль, банківська система має стати драйвером пожвавлення економіки України: "Військові героїчно роблять свою роботу, тож всі інші також мають якісно робити свою роботу".