Небезпечний прецедент: АрселорМіттал покарали на 2,2 млрд. За законний метод рентних платежів

5 січня Офіс генпрокурора України заблокував понад 2,2 млрд грн на рахунках меткомбінату АрселорМіттал Кривий Ріг (АМКР). Одна з причин – заниження підприємством рентних платежів у 2015-2019 роках.

Зі свого боку, компанія категорично не погоджується з такою історією. Топменеджер меткомбінату в інтерв`ю Forbes заявив, що претензії не ґрунтуються на законі: "Є закон, у ньому досить чітко визначено, яким чином ми повинні платити рентну плату. Ми її платили саме в такий спосіб. <…> З українських гірничодобувних компаній ми дотримувалися найконсервативнішого підходу".

LIGA.net попросила Ксенію Оринчак розповісти, у чому полягають претензії податкової до компанії, що це за "метод оплати" рентних платежів до бюджету, яким користувалася АрселорМіттал, скільки подібних методів ще існує та чому не всі компанії зобов’язані платити однаково.

Позиція АМКР грунтується на чинному у 2015-2019 роках законодавстві, підтвердженому судовою практикою, відповідно до якої, базою сплати ренти за користування корисною копалиною є подрібнена руда. Податкова ж стверджує, що базою нарахування має бути залізорудний концентрат.

Рентна плата за користування надрами, згідно з Податковим кодексом, повинна сплачуватися з корисних копалин, які пройшли первинну переробку. Після такої переробки – це все ще корисні копалини. А податкова пропонує платити ренту з залізорудного концентрату – уже готової продукції. Він не є корисною копалиною, відповідно, в природі у чистому вигляді його не існує.

Це штучно створена продукція, яка утворюється не в процесі первинної переробки. Для того, щоб отримати залізорудний концентрат, необхідно здійснити велику кількість технологічних операцій на спеціальних рудозбагачувальних фабриках.

Саме тому податок і називається рентною платою за користування корисними копалинами. Ключовий елемент тут – корисні копалини. Тому платити рентну плату з готової продукції, яка не є корисною копалиною, – нонсенс. В такому разі, за логікою податкової, платити ренту потрібно з будь-якої готової металічної продукції.

Чому немає єдиної фіксованої ціни для усіх надрокористувачів

Кожна корисна копалина має власну ціну. Залежить вона ще і від виду товарної продукції. Якщо беремо до уваги, наприклад, залізну руду, то ціна на сировину відрізнятиметься. Відмінність полягає у виді.

Для наочності наведу цифри 2021 року. Вартість бідної залізної руди – 301,8 грн за тонну, багатої – 793,56 грн, а концентрат коштує 1687,90 грн. І така різниця не лише у добуванні залізної руди.

Вид товарної продукції визначає платник рентної продукції відповідно до чинного законодавства. Усе залежить від того, який кінцевий продукт матиме компанія. Що менше обробки, то менша ціна. Тут і можуть виникати розбіжності у сплаті ренти.

Рентна плата збільшуватиметься, якщо платник змінить вид товарної продукції. Тобто, спочатку на ринок постачалася бідна руда, а згодом на підприємстві ухвалили рішення про розширення та постачання концентрату. Тоді збільшуватиметься і ціна.

Залежить рента і від коефіцієнта, який визначається за видом корисної копалини, значимістю для економіки країни та умовами її видобування.

Меншою рентна плата буде для тих, хто використовує сировину лише для власних потреб.

У сухому залишку

Звісно, арешт рахунків такого великого гравця ринку як АрселорМіттал Кривий Ріг, який за 2015-2019 рік сплатив до бюджету 1,8 млрд грн рентних платежів за видобуту руду, непокоїть галузь. Держава вже давно повинна була встановити чіткі вимоги для надрокористувачів стосовно сплати ренти, щоб вони були однаковими для всіх. Бо є формула, є певні вимоги, а розбіжності виникали.

Наразі, "ресурсним" законопроєктом №5600 питання урегульовано – у документі чітко прописана модель оподаткування рентою видобутку руди. Але застосовувати цей підхід "заднім числом", як у випадку з претензіями податкової до АМКР за 2015-2019 роки, – неправильно, це небезпечний прецедент, адже АМКР у той період застосовувало методологію як і всі інші гравці на ринку.

Випадок з арештом рахунків АрселорМіттал нагадав про проблеми з оподаткуванням на ринку і показав, що вони потребують нагального розв’язання. А податковій не варто забувати про один з принципів оподаткування – будь-які сумніви трактуються на користь платника податків.