Напівпровідники – стратегічний товар. Україні дуже потрібно знайти своє місце на цьому ринку
Пандемія показала, на скільки напівпровідники (мікрочипи) є важливим товаром для майже кожної галузі економіки країни: від автомобілів, мобільних телефонів, космосу, оборони, інтернет-технологій, енергетики, комунікацій, інфраструктури до медичних приладів. Для цифрового та зеленого переходу, технологічного лідерства.
1 трлн мікрочипів було виготовлено по всьому світу у 2020 році.
У 2021 році адміністрація президента США Джо Байдена назвала глобальний дефіцит мікрочипів "проблемою національної безпеки".
Підсумовуючи постпандемічні шрами, можемо впевнено констатувати: від забезпеченості країни напівпровідниками напряму та суттєво залежить її добробут, розвиток та конкурентоспроможність. Вони є центральним товаром в сучасній цифровій економіці, без якого вона просто не може існувати.
Саме тому одна з найсуворіших та найтяжчих санкцій, що чекатиме Росію у разі вторгнення, – заборона продавати їм напівпровідники, буде смертельним ударом по російській економіці.
Європейське рішення
Євросоюз презентував свій Європейський закон про чіпи, який має мобілізувати 43 млрд євро інвестицій у галузь, збільшити частку ЄС на світовому ринку до 20% до 2030 року (сьогодні менше ніж 10%) і виробляти найскладніші та найефективніші напівпровідники. За даними видання Bloomberg, $30 млрд виділять з державних джерел, а решта включатиме щонайменше $12 млрд від приватних компаній.
Як ЄС планує досягнути таких показників ринку
1. Ініціатива "Чипи для Європи".
Планується створення спільного підприємства та виділення йому 11 млрд євро для посилення наявних досліджень, розробок та інновацій, пілотних ліній для створення прототипів, тестування та експериментування нових пристроїв, навчання персоналу, підвищення кваліфікації та перекваліфікації.
2. Chips Fund.
Фонд покликаний полегшити доступ до фінансування для стартапів, щоб допомогти їм розвивати свої інновації та залучати інвесторів.
3. Механізм координації між державами-членами та Комісією.
Механізм використовуватиметься для моніторингу постачання напівпровідників, оцінки попиту та передбачення дефіциту, збираючи ключову інформацію від компаній, щоб показувати основні слабкі та вузькі місця.
Залучення інвестицій планується робити під два типи підприємств:
- Open EU foundries – будуть розробляти та виготовляти компоненти для інших гравців;
- та Integrated Production Facilities, які обслуговуватимуть власний ринок.
Отримання статусу одного або другого об’єкту забезпечить швидке отримання дозволів у країнах ЄС для будівництва, експлуатації та створюватиме умови для пріоритетного доступу до пілотних ліній Chips for Europe.
Крім цього таким підприємствам пропонуватиметься державна підтримка без шкоди для правил державної допомоги.
Хоча вже лунає критика, що правила державної допомоги ЄС можуть стати перешкодою для таких інвестицій, а державна підтримка вже вся "розписана" до 2027 року, не залишаючи "вільних коштів" для фінансування таких проєктів.
У цій частині Єврокомісія працюватиме над послабленням правил державної допомоги для напівпровідників та пошуком грошей.
Крім цього, компанії, які отримають державну допомогу, можуть зіткнуться з "зобов’язаннями щодо державних послуг". А під час кризи ЄС може пустити в дію надзвичайні заходи, які вимагатимуть від компаній звітувати про рівень запасів і визначити пріоритетність певних продуктів. Також ЄС може запровадити експортний контроль та запустити схеми спільних закупівель.
При цьому Комісії ще доведеться подолати супротив окремих членів ЄС, які застерігають, що розширення державної підтримки галузі призведе до гонки субсидій в ЄС і, врешті, до перевиробництва напівпровідників.
Сьогодні всі держави члени мають вивчити пропонований закон, рекомендації та регламент. Й після обговорень його планується прийняти якнайшвидше.
США не відстає
Такій ініціативі Європи передувало схвалення Сенатом США двопартійного законопроєкту The United States Innovation and Competition Act (USICA) про виділення $52 млрд на вітчизняне виробництво чипів, $29 млрд на фінансування нового директорату прикладних наук та збільшення фінансування для Національного наукового фонду. Всього закон передбачає виділення $250 млрд на фінансування галузі.
На додаток до цього, USICA також надає $10 млрд на перетворення міст і регіонів у "технологічні центри", розвиток добре оплачуваних технологічних робочих місць і об’єктів.
Це найбільша інвестиція в наукові дослідження та технологічні інновації за покоління.
Яке місце України в цій гонці технологій?
Поки ніякого.
Президент України Володимир Зеленський спробує розповісти, що його майбутній університет матиме перш за все покликання на кшталт "Чіпи для України".
Але ви вже знаєте, що для цього не потрібно через своїх улюблених підрядників закопувати гроші в стіни. Приклад розвиненого світу демонструє, як ці виклики мають долатися.
Поки що, маленькі люди – маленькі справи. Комусь напівпровідники, а комусь асфальт та розпил.
