Навіть найзатятіші ліберали часто ставлять знак рівності між відбудовою і державним (!) Планом Маршалла. Навіть ліберальний журнал, інтерв'ює керівника МВФ від України, під заголовком "Коли нас засиплють грошима?".

Моя відповідь – ніхто нас ніколи не засипле грошима. Поки ми не зробимо це самі. Вибачте, якщо я при цьому руйную чиїсь ілюзії.

Довідка. План Маршалла – програма економічної допомоги країнам Європи після Другої світової війни, яку розробив держсекретар США Джордж Маршалл. Вона діяла з 1948 до 1952 року та охоплювала країни Західної, Північної, Південної Європи та Туреччину. На СРСР та країни соціалістичного блоку план не розповсюджувався.

Протягом останніх кількох тижнів перечитав варте уваги не лише про первинний План Маршалла, а й про те, чому не спрацювали його "аналоги" у різних країнах світу. 

Основні висновки

1. Первинний (і найбільш успішний) План Маршалла був украй важливим, але відносно невеликим – в середньому лише 2,6% від ВВП країн-бенефіціарів (див. інфографіку). 

Привид Плану Маршалла блукає Україною: нас не засиплють грошима. Ми маємо зробити це самі

Зважаючи на прогнози, що ВВП України цього року буде приблизно $100 млрд, і факт, що ми вже отримали лише бюджетну допомогу майже на $4 млрд і лише у червні 2022-го, це вже перевищує річний рівень первинного Плану Маршалла.

2. Є дві країни, які отримали міжнародну допомогу суттєво більшу ніж оригінальний План Маршалла. Ні, це не Південна Корея (післявоєнна допомога їй була на рівні первинного Плану Маршалла). І не Польща. 

Ці дві країни – Ірак і Афганістан.

3. Якщо первинний План Маршалла був відносно невеликим, що ж насправді стало причиною успішного повоєнного відновлення і відбудови Західної Європи? 

Відповідь – захищені приватні (в першу чергу, внутрішні) інвестиції, розмір яких мав бути на порядок більший (щонайменше 25% від ВВП) ніж План Маршалла. 

Власне кажучи, суть антикомуністичного Плану Маршалла якраз і полягала у стимулюванні приватного підприємництва, інвестицій і вільної торгівлі між країнами-учасницями, включно з США. Сам Джордж Маршалл, представляючи ідею Плану Європейської Відбудови у Гарвардському університеті 75 років тому влітку 1947 року, сказав: "Його метою має бути відродження працездатної економіки у світі, щоб дозволити появу політичних і соціальних умов, у яких можуть існувати ВІЛЬНІ інституції."

4. Первинний План Маршалла супроводжувався твердими гарантіями безпеки для країн-учасниць. Ракетний обстріл Росією Одеського порту 23 липня є повчальним.

5. Валові Інвестиції в Україні (12% від ВВП у 2021-му) дуже відставали від світу (Чеська Республіка – 25%, Китай – 42% від ВВП) навіть до війни з Росією, найімовірніше, відображаючи: а) відносну економічну несвободу в країні та складність ведення бізнесу; б) відносно невисокі валові заощадження (12% від ВВП в Україні, 29% – у Чеській Республіці та 44% – у Китаї).

6. Що потрібно, щоб підняти рівень заощаджень у країні? Відповім лише штрихами – макрофінансова стабільність (щоб заощадження не знецінювались), економічна свобода і легкість ведення бізнесу, пенсійна, освітня і медична реформи (люди у світі заощаджують на свій бізнес, свою пенсію, освіту – свою або дітей і на своє здоров’я). Основою модернізації України будуть не мости з електростанціями, а повоєнне рішення більшості українців нести особисту відповідальність за свій добробут, пенсію, освіту і здоров’я. Тоді швидко з’являться внутрішні кошти й на мости, й на електростанції та на багато чого іншого.

7. Маю значно більше надій не на новий План Маршалла для України. Маю значно більше надій на енергію та креативну ініціативу десятків тисяч таких українців, як, наприклад, Сергій Притула з його закликом про краудфандинг на три безпілотники Bayraktar

Маю значно більше надії на довіру українців у всьому світі один до одного і на їхні заощадження, з яких вони швидко зібрали необхідні кошти. Маю певну надію на іноземних друзів і партнерів, які де-факто подвоїли зібрані кошти. Але вони це зробили після приватної ініціативи Притули, а не до неї. 

Словами легендарного професора Гарвардської бізнес-школи Клейтона Крістенсена – залучення (pull in) ресурсів працює значно краще, ніж їх "заштовхування" (push in). Ті дві вищезгадані країни, в які "заштовхували" найбільше міжнародних ресурсів, це яскраво ілюструють.

8. У мирний час вірю значно більше у таку вільну інституцію як фондовий ринок (якого в Україні через вищезгадані причини практично не було навіть до війни), де заощадження одних українців фінансують ініціативу та інновації інших українців, ніж я вірю у те, що хтось ззовні нас "засипле грошима".

Новий План Маршалла для України, без сумніву, потрібен. Але first things first, як кажуть на Заході:

"Європейці мають "пристосуватися до певних основних змін… у своєму міжнародному становищі". Їм доведеться "уявити економічне майбутнє без будь-якої зовнішньої підтримки", у якому вони зобов’язані підтримувати себе лише "найнапруженішими індивідуальними та колективними зусиллями". Лише після цього вони матимуть право "визначати прогалини", які може заповнити американська допомога", – заступник Маршалла у записці Маршаллу, 1947 рік.

"Expect Nothing. Blame Nobody. Do Something" – "Нічого не очікуй. Нікого не звинувачуй. Зроби щось.".