Маєте серед власників бізнесу резидентів росії й білорусі? Готуйтеся нести ризики

Війна Росії в Україні триває вже понад 50 днів, і щодня ризики взаємодії українських компаній із рф і рб зростають. Запроваджуються нові санкції й посилюється відповідальність за співпрацю як на міжнародному, так і на національному рівнях. 

Взаємодія з державою-агресором у першу чергу шкодить репутації бізнесу, однак це лише один із ризиків. Станом на сьогодні в Україні вже набрали чинності закони, що матимуть вплив і на фінансовий стан бізнесу. Серед основних новел – зміни до Кримінального кодексу України, що встановлюють покарання за колабораціонізм, і закон про націоналізацію майна росіян. 

Утім, це лише початок. До парламенту продовжують надходити законопроєкти про посилення відповідальності за взаємодію з державою-агресором, а також створення несприятливих економічних наслідків для тих, хто продовжує з нею співпрацювати.

Санкції

Впровадження санкцій є одним із найефективніших способів майже миттєвого впливу на бізнес.

Українські й міжнародні санкції, запроваджені проти рф і рб, рано чи пізно суттєво послаблять подальший розвиток бізнесу в цих країнах або й взагалі унеможливлять його. Блокування активів й обмеження здійснення окремих видів діяльності з особами, які пов’язані з рф чи рб, уже призвели до негативних результатів. Наслідки ж застосування інших санкцій можна буде спостерігати найближчим часом.

Хоча основним об’єктом міжнародних та українських санкцій є росія та білорусь, це не означає, що негативних наслідків зазнають лише вони. Переважно практика така: коли певну компанію вносять до санкційного списку, це блокує будь-які операції з нею. Результат – обмеження й перебої у роботі, труднощі у здійсненні звичних бізнес-процесів із контрагентами. 

Окрім цього, завдяки сучасним базам даних інформація про взаємодію з санкційними компаніями є доступною і для банків. Так вони можуть заморозити кошти й унеможливити здійснення платежів.

Тож спектр дії санкцій не обмежується лише рф і рб, адже вони запускають незворотну ланцюгову реакцію.

Колабораційна діяльність

Ще одним напрямком боротьби з державою-агресором є визнання будь-якої співпраці з нею злочином. Нещодавно український парламент встановив кримінальну відповідальність за колабораціонізм. Зокрема, це стосується невизнання збройної агресії проти України, підтримання держави-агресора, пропаганди в освітніх закладах. 

Особливої уваги заслуговує встановлення кримінальної відповідальності за здійснення господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором. Таке формулювання за відсутності офіційних роз’яснень дозволяє тлумачити норму досить широко. Фактично будь-яка співпраця бізнесу з резидентами агресора може призвести до кримінальної відповідальності.

Внаслідок такої співпраці юридична особа, яка веде бізнес у взаємодії з рф, може зазнати штрафів, ліквідації, конфіскації майна, а її посадові особи можуть нести кримінальну відповідальність аж до довічного позбавлення волі.

Економічний зв’язок із державою-агресором

Законопроєктом №7232 від 30 березня 2022 року, Верховна Рада розглядає можливість збільшити податкове навантаження на компанії, що мають економічні зв'язки з державою-агресором.

До таких компаній можуть потрапити юридичні особи-резиденти України, які:

- здійснюють свою діяльність на території України та станом на 23 лютого 2022-го прямо або опосередковано мали своїм учасником, акціонером або бенефіціаром державу-агресора, її резидентів або юридичних осіб, які можуть контролюватися державою-агресором та/або її громадянами;

- отримують дохід від держави-агресора, чи прямо або опосередковано є учасниками, акціонерами чи бенефіціарами будь-якої юридичної особи, яка своєю чергою отримує чи може отримувати дохід від держави-агресора;

- є учасниками міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або інший її учасник отримують чи можуть отримувати дохід з держави-агресора, або у яких існують фінансові зобов’язання перед резидентами держави-агресора чи навпаки (включно через надання банківської гарантії, здійснення операцій за акредитивами);

- є учасником міжнародної групи компаній, якщо материнська компанія або її учасник економічно підтримують державу-агресора (зокрема у зв’язку з діяльністю, що призводить до створення постійного представництва нерезидента в державі-агресорі).

Запропонований перелік враховує практично усі можливі зв’язки між резидентами України та державою-агресором. Відповідно, будь-яка співпраця між ними свідчитиме про їх економічну пов’язаність.

Окрім цього, законопроєкт передбачає створення Реєстру суб'єктів господарювання, що пов'язані економічними зв'язками з державою-агресором. Порядок формування та ведення такого реєстру мають бути затверджені Кабміном.

Якщо до Податкового кодексу внесуть відповідні зміни, то компанії, що попри війну проти України продовжують співпрацювати з країною-агресором, будуть відстежуватися шляхом їх внесення до спеціального реєстру й нестимуть додаткове податкове навантаження.

Націоналізація майна держави-агресора

Ще одним ризиком для українського бізнесу є націоналізація майна рф, її резидентів та осіб, які заперечують воєнні дії рф і не зупинили свою діяльність на її території. На початку березня Верховна Рада ухвалила закон, що передбачає можливість примусового вилучення такого майна на користь України.

Це може призвести щонайменше до масового невиконання зобов’язань за договорами й, відповідно, порушень у веденні бізнесу. Так, наприклад, якщо компанія очікує на постачання товару від резидента рф, воно може зірватися через його примусове вилучення. Те саме стосується розрахунків за договорами, оскільки до складу майна, що може бути націоналізовано у резидента рф, входить не лише рухоме і нерухоме майно, а й грошові кошти та банківські вклади.

Як вчасно виявити ризики

Передусім варто ретельно перевіряти як поточних, так і майбутніх контрагентів. Разом з тим слід звертати увагу на учасників і бенефіціарів українських компаній, оскільки ними прямо чи опосередковано можуть бути резиденти держави-агресора.

Згідно з даними YouControl в Україні зареєстровано та діє близько 17 000 компаній, пов’язаних із рф і рб, серед яких зв'язки з росією мають близько 13 800 компаній, з білоруссю ‒ 3 300.

У довоєнний час єдиним офіційним джерелом відомостей про компанію був Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань. 

Однак зараз здійснити онлайн-пошук у реєстрі неможливо, тож можна скористатися альтернативними сервісами: вебсайт Youcontrol, чат-бот у Telegram OpenDataUABot, платформа Vkursi. Ці сервіси пропонують функцію перевірки власника компанії на зв'язок із рф і рб. Якщо серед учасників чи бенефіціарів української компанії є резиденти цих країн, сервіс про це сповістить.

Колонка написана у співавторстві з Крістіною Шипошою, адвокатом, старшим юристом INTEGRITES