Диверсія на $280 млн. Що відомо про аварії на газопроводах Газпрому в Балтійському морі

26 вересня на магістралях російського Газпрому Північний потік і Північний потік-2 виявлено одразу три серйозних пошкодження. Уряди Данії та Швеції намагаються встановити причину.

LIGA.net зібрала все, що відомо про цей інцидент і порахувала, яких збитків зазнав Газпром. 

ЩО СТАЛОСЯ. Увечері 26 вересня швейцарські "дочки" російського Газпрому компанії Nord Stream AG і Nord Stream 2 АG повідомили про аварію. На газопроводах Північний потік і Північний потік-2, які йдуть із Росії в Німеччину дном Балтійського моря, різко знизився тиск. У разі з Північним потоком-2 йдеться про 15-кратне падіння – зі 105 бар до 7 бар.

"Берегові служби Німеччини, Данії, Швеції, Фінляндії та Росії були негайно оповіщені", – цитує повідомлення Nord Stream 2 АG російське інформаційне агентство Інтерфакс. За даними Морського управління Данії, на обох газопроводах виявили відразу три витоки газу: один у водах Швеції та два – Данії. У трьох випадках аварії виникли поблизу острова Борнхольм, де зберігаються боєприпаси та отруйні речовини часів Другої світової війни.

І хоча ці газопроводи не працюють (Північний потік простоює з серпня 2022 року, а Північний потік-2 Газпром так і не зміг запустити), у трубах усе ще зберігається газ. У грудні 2021 року Газпром закачав у Північний потік-2 близько 177 млн кубів палива, що за нинішніх цін на ринку – майже $301 млн. З урахування падіння тиску, компанія могла втратити понад $280 млн.

"Руйнування, що сталися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів, мають безпрецедентний характер. Терміни відновлення інфраструктури поки що оцінити неможливо", – цитує російське РБК заяву компанії-оператора Північного потоку-2 Nord Stream AG.

ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Через аварії на трубопроводах Данія заборонила морським суднам ходити в радіусі п’яти морських миль (9,26 км) від острова Борнхольм. Аналогічне обмеження ввела й влада Швеції. За даними шведської телекомпанії SVT Nyheter, в ніч на 27 вересня шведські та данські сейсмологи, зафіксували два сильних підводних вибухи в районі Борнхольма.

Вибухи, за словами викладача сейсмології Шведської національної сейсмічної мережі SNSN Бйорна Лунди, пролунали там, де якраз сталися витоки. Перший з них – 26 вересня о 18:04 за Києвом, другий вночі – о 1:03.

Які наслідки матимуть ці два інциденти? На думку аналітика компанії Eurasia Group Геннінга Глойстайна, аварія може стати "серйозною загрозою для безпеки та екології". Інцидент уже змусив берегову охорону Швеції спостерігати з літака за місцем аварій, пише агентство Bloomberg.

Billeder fra F-16 af gaslækage i Østersøen. https://t.co/OgCDfcvTjG pic.twitter.com/D5wsoXvuda

— Forsvaret (@forsvaretdk) September 27, 2022

Втім, у ЄС не очікують, що це вплине на енергетичну безпеку європейських країн. 27 вересня представник Євросоюзу з енергетичних питань Тім Макфі нагадав під час брифінгу, що пошкоджені газопроводи простоювали та не давали Європі жодного кубометра блакитного палива.

Згідно з даними сайту AGSI+, на 25 вересня європейські газові сховища були наповнені на 88% попри те, що Росія ще влітку, під приводом європейських санкції залишила без свого газу більшість країн Європи. Зокрема Польщу, Францію та Фінляндію.

Читайте також: "Game is over". Росія душить Європу газом. ЄС готується до важкої зими. Зачепить і Україну

ЧОМУ ЦЕ СТАЛОСЯ. Причини, через які сталися пошкодження, ще не встановлені. Водночас вчора німецьке видання Der Spiegel повідомило, що Центральне розвідувальне управління США "ще кілька тижнів тому" попереджало федеральний уряд Німеччини про загрозу нападів на газопроводи у Балтійському морі. Це підтвердили журналістам кілька людей, знайомих із ситуацією.

На офіційному рівні про ймовірну атаку говорила лише Данія. Уряд країни вважає пошкодження газопроводів у Балтійському морі навмисними, заявила у вівторок ввечері прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен. "Ситуація настільки серйозна, наскільки це можливо. Але я не збираюся вдаватися до здогадів про те, хто за цим стоїть", – сказала вона.

Поки що у європейських чиновників не існує консолідованої позиції, хто в цій аварії винний – одні кажуть, що це саботаж, інші – вимагають дочекатися результатів розслідування. За даними Financial Times, причини аварії досліджують уряди Данії та Швеції.

"Зараз не можна виключати жодного варіанту. Очевидно, є пошкодження труби. Це дійсно безпрецедентна ситуація, яка вимагає термінового розгляду", – своєю чергою заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков, якого цитує Інтерфакс.

Проте є декілька важливих деталей, які дають привід для тривоги. 27 вересня німецьке видання Tagesspiegel висунуло припущення, що за аваріями на газопроводах могла стояти саме Росія. Зокрема, газета посилається на інсайдера, який готує для німецького уряду аналітику. Схожої думки й "німецькі офіційні особи", на яких посилається Financial Times.

За словами Глойстайна з Eurasia Group, Північні потоки будували з товстих сталевих труб, які покриті бетоном. Так розробники намагалися запобігти "випадковим пошкодженням", що, можливо, і дало привід прем’єр-міністерці Данії Метте Фредеріксен вважати, що ці аварії – результат навмисних дій. Ймовірно, спецпризначенців або підводного човна, висуває версію співрозмовник Tagesspiegel. 

Співпадіння чи ні – інциденти на газопроводах відбулися буквально за один день до відкриття нового трубопроводу Baltic Pipe, що проходить дном Балтійського моря. Це – прямий конкурент російським трубам Газпрому, Польща планує транспортувати по Baltic Pipe газ із Норвезького шельфу.

Привертає вагу ще одна деталь: за даними Управління з безпеки нафти Норвегії (підрозділ норвезького Міністерства нафти та енергетики), незадовго до інциденту на Північних потоках кілька енергетичних компаній поскаржилися, що над їхніми об’єктами в норвезькому континентальному шельфі літали невпізнані дрони.

"Ми не знаємо всіх подробиць того, що сталося, але ми чітко бачимо, що це диверсійний акт, пов'язаний з наступним кроком ескалації ситуації в Україні", – заявив у вівторок прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, передає Reuters.