"Game is over". Росія душить Європу газом. ЄС готується до важкої зими. Зачепить і Україну

16 червня керівник російського Газпрому Олексій Міллер виступав на Петербурзькому економічному форумі. У своїй 38-хвилинній промові Міллер дещо у зверхній манері розмірковував про майбутнє Росії, умови комерційних відносин між країнами, критикував економічну та санкційну політику Євросоюзу. "Гра закінчена. Game is over", – заявив Міллер присутнім на форумі.

За його слів, Росія – це "енергетична стабільність", але тільки для своїх друзів. Тому, з огляду на те, що уряд РФ визнав країни Євросоюзу "недружніми", Газпром бачить своє майбутнє на ринках Індії та Китаю. Там, мовляв, на противагу від європейських країн стрімко зростає попит на газ.

Його слова – логічне продовження зовнішньої політики режиму Володимира Путіна. Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну Євросоюз покарав агресора шістьма блоками політичних і економічних санкцій. У відповідь російський Газпром перевів усі розрахунки за газ із євро в російські рублі та суттєво скоротив об’єми експорту пального на європейський ринок.

Це спровокувало чергову енергетичну кризу в Європі.

LIGA.net розбиралася, як газова війна між Росією та Європою вплине на Україну. 

"Наш товар – наші правила"

Росія використовує газ як енергетичну зброю. Польща, Болгарія, Фінляндія, Франція, Австрія, Італія, Німеччина, Словаччина, Чехія й Нідерланди – ці та інші країни Європи під різними приводами повністю або частково залишилися без російського газу протягом квітня-червня 2022 року. Литва відмовилася від нього власноруч.

За оцінкою консалтингової компанії ICIS, частка Росії на європейському ринку газу скоротилася вдвічі – з 40% у 2021 році, до 20% – на середину 2022-го. "Наш товар – наші правила. Ми не граємо в ігри, правила до яких вигадали не ми", -  так заявляв 16 червня очільник Газпрому в присутності міністра енергетики РФ Олександра Новака.

Росія шантажує Євросоюз, пояснює LIGA.net директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. Головна мета – політичний тиск, заради цього Газпром обмежив постачання газу навіть тим покупцям, які погодилися купувати у нього газ за рублі.

"Це справжня газова війна. Газпром хоче послабити санкції проти Росії, зірвати підготовку Європи до опалювального сезону й пролобіювати запуск Північного потоку-2", – погоджується експерт Центру Разумкова та ексдиректор з інтегрованих комунікацій НАК Нафтогаз України Максим Білявський. 

Газпром закінчив будівництво Північного потоку-2 у вересні 2021 року. Відтоді трубопровід вартістю 10 млрд євро простоює. "Ми вже сьогодні можемо постачати газ у Німеччину. Але він не працює, тому що не сертифікований", – говорив Міллер 16 червня. 

Чим відповідає Європа? 

Найважча зима

Ще з початку зими, щоб послабити вплив від енергетичних атак Газпрому, у Європі шукають альтернативу: розконсервовують вугільні ТЕС, створюють антикризові плани, зменшують споживання та шукають нових постачальників газу. Головна мета – підготуватися до зими, навіть якщо Росія зведе до нуля всі газові постачання, щоб цьому завадити.

Ймовірність, що росіяни припинять поставки газу в Європу не виключає навіть міжнародне агентство Fitch Raiting. "Що ближче ми до зими, то більше розуміємо наміри Росії", – заявив Financial Times виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Біроль.

За оцінкою Fitch, найбільш вразливими до різкого падіння експорту російського газу є країни Східної та Центральної Європи. Ціни на енергоносії в цих країнах відіграють більш вагому роль для споживачів, ніж у країнах Заходу. Однак економічний ефект від зупинки постачання відчуватиме вся Європа ще близько трьох років, прогнозують аналітики.

За даними німецького видання Die Welt, через дії Газпрому Німеччина можете оголосити режим аварійної ситуації на початку липня – країна залежить від постачання з Росії на 50%. "Якщо до осені нам не вдасться заповнити газові сховища, ми швидко відчуємо дефіцит газу", – пояснював Financial Times представник німецької Асоціації хімічної промисловості Йорг Ротермель.

Україна, яка до 24 лютого на 25% залежала від постачання газу з Європи, також в зоні ризику. Причини дві. По-перше, що більший дефіцит газу в країнах Євросоюзу, то вищою буде ціна на пальне на українському ринку для бізнесу. А по-друге, то складніше буде підготувати країну до "найважчої зими" за часи незалежності.

"Щоб створити запас, який хоче уряд, – 19 млрд кубічних метрів, – необхідно імпортувати майже 5,8 млрд кубометрів газу. Йдеться про $8 млрд. Це величезні кошти для України", – говорив 21 червня голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Між ризиками та доходами

 

Парадокс: обмежуючи постачання газу в Європу, Газпром одночасно багатіє та ризикує.

З одного боку, він створює дефіцит, що підвищує ціни на газ і дозволяє російському монополісту більше заробляти на ажіотажі. За підрахунками Bloomberg, попри всі санкції, дохід Росії від постачання газу та нафти 2022 року може зрости на 20%. Йдеться про $285 млрд потенційного виторгу.

З іншого боку, Росія ризикує втратити набагато більше у довгостроковій перспективі. На думку опитаних аналітиків агентством Reuters, через війну в Україні та похолодання у стосунках між РФ та країнами Заходу, Газпром втратить 2022 року до 30% експорту газу в Європу.

За даними ICIS, за 2021 рік російський монополіст поставив на європейський ринок 155 млрд кубів газу, Європа – найбільший та найприбутковіший ринок збуту для росіян. Китай, який з лютого цього року став найбільшим покупцем російської нафти, імпортував із РФ минулого року 16 млрд кубів газу.

Які б сценарії не розгорталися на континенті, Україна готова допомогти Євросоюзу цієї зими, підкреслив 27 червня міністр енергетики Герман Галущенко. На його думку, країни ЄС можуть використати українські підземні сховища, щоб накопичити до опалювального сезону необхідний обсяг газу.  

Крім цього, недовантажені українські електростанції можуть збільшити експорт електроенергії на європейський енергоринок. За даними Міненерго, Україна вже з 30 червня може експортувати в Європу електроенергію. Початковий обсяг експорту 100 МВт на добу, але з часом об’єми експорту поступово нарощуватимуться, поки що максимально можливий обсяг – до 2 ГВт.

А це зі свого боку дозволить Євросоюзу ще більше скорочувати імпорт російського газу. За підрахунками Олександра Харченка, у перспективі наступних двох років українська електроенергія дозволить європейським країнам замістити до 5-6 млрд кубів газу з Росії.