Де взяти додаткові кіловати для енергосистеми України? П'ять джерел покриття дефіциту

Терористична російська армія за два місяці випустила понад тисячу ракет по енергосистемі України. Це безпрецедентний випадок в історії людства. Але ми встояли й відновлюємось, попри небачені масштаби заподіяних руйнувань. 

Цілком зрозуміло, що на повну реанімацію інфраструктури та виробників потрібен час, обладнання та фінансування. Тому в перехідний період, на жаль, буде певний дефіцит електроенергії, тобто вводитимуться вже усім відомі графіки відключень. Поряд з цим, експерти розглядають різні варіанти максимального покриття попиту електроенергії у короткостроковій перспективі.

Три шляхи для України

Перше можливе джерело покриття дефіциту електроенергії в Україні - імпорт із ЄС. Технічна можливість обмежена, але вона існує з моменту нещодавньої синхронізації української та європейської енергосистем. Однак, суттєва різниця у цінах на електроенергію – від 200 до 250 євро за мегават годину в Румунії чи Словаччині та 80 євро за мегават годину в Україні – стримує трейдерів від таких операцій через очевидні збитки. 

Тому рішення мають бути наступними – це безумовно послаблення цінового обмеження в сегменті ринку "доби наперед", запровадження спеціального механізму фінансування таких закупівель або придбання електроенергії за кошти наших міжнародних партнерів.

Наступне джерело покриття дефіциту електроенергії – це інсталяція об’єктів альтернативної енергетики. На полях України лежать недобудованими щонайменше 300 МВт вітротурбін. Якщо буде фінансування, весь обсяг можна підняти й добудувати енергію в найкоротші терміни. А фінансування буде, якщо депутати продовжать можливість використання зеленого тарифу. 

Між іншим, вартість енергії із відновлювальних джерел буде вдвічі меншою за імпортовану із ЄС. Тому державні інвестиції на дотації альтернативної енергетики однозначно мають сенс, як тактичний, так і стратегічний. Водночас другий варіант не виключає перший.

Третє джерело покриття дефіциту – це встановлення генерувальних потужностей на об’єктах газотранспортної системи України. 

Напевно цей варіант буде найкориснішим, це маневрові потужності, які вкрай потрібні нашій енергосистемі для оперативного реагування на попит. Втім, є три суттєвих питання. 

Перше – блоки у 15 МВт і більше – занадто помітні, це створює ризики обрання ворогом за ціль всього проммайданчику. Особливо гостро постає ця небезпека, якщо зупиниться транспортування російського газу в ЄС. Тому в цьому контексті найголовніше – фізична безпека персоналу на станціях. 

Друге – потрібні додаткові обсяги газу, і взагалі собівартість буде занадто високою, а індикатив ринку електроенергії вже сьогодні не покриває собівартість теплової генерації – виробники у збитках. Тому доведеться послаблювати цінові обмеження в сегменті ринку "доби наперед". 

Третє – щоб з об’єкта газотранспортної системи віддавати електроенергію в мережу, потрібно врегулювати законодавчий дисбаланс, який забороняє оператору системи здійснювати операції з продажу будь-якого енергоресурсу. Якщо цього зробити не вдасться, тоді такі генерувальні потужності лише можуть бути введені третіми особами з відповідним правом на здійснення трейдингової діяльності.

Як альтернатива стаціонарним газогенераторам (на період війни, відновлення енергомережі, а також до стабілізації ситуації на енергоринку) доцільно розглядати пересувні моделі, на автомобільному шасі. Потужність, звісно, буде значно меншою, але це робочий варіант аварійної системи заживлення, і ризиків практично немає: можемо інсталювати такий девайс хоч у лісі. Нагадаю, Укртрансгаз доволі успішно використовував мобільні компресори свого часу, що давало можливість економити газ (не стравлювати під час ремонту) шляхом перекачування у робочий трубопровід. Принцип подібний. Власником таких мобільних станцій можуть бути і трейдери, і виробники електроенергії.

Четверте джерело покриття дефіциту електроенергії – судна з енергоустановками. Такий інструмент стабілізації локальних енергосистем відомий з 1927 року, коли в США вперше ліквідували дефіцит завдяки приєднанню генерувальних установок авіаносця USS Lexington. Декілька разів такий самий спосіб використовували й в Україні. Однак, у поточних реаліях найперше завдання на шляху до реалізації такого проєкту – це фінансування виробленої енергії. Одним із механізмів купівлі-продажу такої електроенергії може стати механізм надання гуманітарної допомоги країнами великої сімки.

П’яте джерело покриття дефіциту електроенергії (найбільш надійне та дієве) – це деокупація Запорізької атомної електростанції та повернення її в управління НАЕК "Енергоатом".

Власне ця подія відбудеться вже найближчим часом, тому зберігайте спокій, відповідально споживайте електроенергію та донатьте нашим славним Збройним Силам України.