Черговий міністропад: історія одного реформатора ОПК

Український політикум на порозі чергового міністропаду. У влади немає часу на роз’яснення, чому саме і, за які провали звільняють топ-чиновників. Натомість населення не намагається запам’ятати прізвища чергових урядовців. 

Проте серед очікуваних звільнень є одне, про яке хотілося б поговорити трохи більше. Це саме та історія, коли спочатку створили міністерство, а потім намагалися придумати, чим воно буде займатися.  

Мова йде про Олега Уруського та його міністерство з питань стратегічних галузей промисловості, що утворили в липні минулого року. 

Кумедно, але сама назва міністерства, яка не містить чіткого визначення, за що саме відповідає відомство, зіграло з ним злий жарт. 

На етапі створення Мінстратегпрому різні лобістські групи намагалися проштовхнути в стратгалузі, які б регулював новий орган, лісовий, склообробний та інші ринки. Направду їх складно назвати "стратегічними" України.  

Проте ідеєя, яка передувала створенню міністерства, була дещо іншою. 

Після нападу Росії, в Україні стрімко почали розвиватися приватні виробники зброї та військових товарів. На певному етапі зростання вони вперлися в стелю радянських норм законодавства, які регулюють їх фінансові відносини з Міністерством оборони та виконання державного оборонного замовлення. 

Для того щоб лібералізувати продаж військових товарів в Україні та за її межами, асоціації виробників почали активно лобіювати ідею створення профільного міністерства. В Офісі президента Володимира Зеленського зброярам навіть вдалося випросити, щоб міністр такого відомства мав одночасно статус віце-прем’єра. Це для того, щоб мати вплив на зазвичай неповоротке Міністерство оборони. 

Але вже на етапі підготовки документів, до створення нового міністерства підключилися зовсім інші лобістські групи. Ті, які зрозуміли, що відкрилося вікно можливостей для переділу "жирних" тем в уряді. Наприклад, сьогодні Мінстратегпром регулює ринок металобрухту в країні. 

А перший корупційний скандал міністерства був пов’язаний з видачею кредиту на технологію сублімації та заморозки фруктів.  

Також в Офісі президента зробили ставку на кадри, які до того не були залучені до підготовки двох великих реформ ОПК, що тривали паралельно. Мова йде, про реформу оборонних закупівель та реформу Укроборонпрома. 

Це призвело до того, що з перших днів роботи Уруський замість того, щоб займатися кадровими та організаційними питаннями створення міністерства, почав воювати з іншими відомствами за контроль над оборонними закупівлями і над державними виробниками зброї. 

Команда попереднього гендиректора Укроборонпрому Айвараса Абромавичуса навіть публічно звинуватила норовливого міністра в тиску.  

У результаті склалася парадоксальна ситуація. Очільник міністерства, який не мав відношення до розробки двох великих реформ ОПК, який не мав у підпорядкуванні штату виконавців на їх втілення, став відповідальний за просування оборонних закупівель та трансформацію Укроборонпрому.

До цього ще треба додати, що до сфери відповідальності Уруського відійшла майже збанкрутіла державна космічна галузь. І саме через це міністр стратегпрому особисто пообіцяв Володимиру Зеленському до 30-річчя Незалежності України запустити вітчизняний супутник у космос. Щоправда згодом запуск був перенесений на грудень місяць з можливим відтермінуванням на січень 2022 року. А в Мінстратегпромі так і не назвали конкретні бенефіти, які отримає держава після запуску застарілого супутника Січ-2, який десятиліття пролежав на складі.   

У підсумку Олег Уруський залишає після себе важкий багаж незавершених справ. Нещодавно в Мінстретгпромі визнали, що не можуть запустити Реєстр виконавців оборонних контрактів закупівель. Через це Міноборони не може укласти нові угоди на постачання техніки цього року. Вірогідно такий Реєстр не буде готовий до кінця року, тож питання імплементації ЗУ "Про оборонні закупівлі" буде відкладено на невизначений період. 

Реформа Укроборонпрому втратила один календарний рік. Саме стільки команді Уруського знадобилося часу, щоб освоїти новий законопроект про реформу концерну та запропонувати парламенту свої пропозиції, які у все рівно не були підтримані. 

Космічна галузь не отримала чіткий план, як залучити приватні інвестиції в старі радянські ракетобудівні заводи. Загалом ситуація на держкосмосі залишається заморожена з початку 2000-их років, через що третина космічних компаній вже збанкрутували. 

Наразі відоме прізвище наступника Уруського, на якого в Офісі президента зробили нову ставку. Не хочеться на старті давати оцінку кандидату, допоки він не проведе на посаді хоча б кілька місяців. Але дуже важливо, щоб наступний міністр пам’ятав: Мінстратегпром створювали впершу чергу не для переділу ринку металобрухту, а для розвитку оборонно-промислового комплексу воюючої країни.